Зорелогос – у хлібнім окрайці.
В космосі Слова галактика – вірш.
Між колонадами сосон замислився: чи не в рай ці
Місячні сходи ведуть? Не віриш? Світлу повір!
Істина в профіль. Різцем рядка – крутіше, крутіше!
Смужиться світло – сліди метеорів у зорі.
Чорноводо підвищився рівень тиші –
Аж до критичності, до потопання в німотному морі.
Заметеорилось серце. Об ребра – з космічною швидкістю!
Сталість міцну, мов труна, зорепадом гінким проламай!
Сходами Місяця – в зоревогненне язичництво!
…Лущиться сон. Холоднеча. Ласкавого світла – нема.
Довкола – відьомським колом – замкнена Колима.
Навіть північне сяйво обмерзлі грати
Порозбивали на порціонні квадрати.
