На серці сум,
В очах – тривога,
Не мій,
Нічого не зроблю,
Я народила,
Пустила в світ,
А ти й пішов,
Не обернувся,
Й не зійшов
З небес зірки
Додолу падають
Мені
У пазуху
Гарячі груди
Тебе чекаю
Звідусюди
Не йдеш?
Не йди!
Вже не чекаю
На місяць
Вию
І серце з кров’ю
Вириваю
Й тобі
На блюдечку
Несу
На, їж,
Усе до крапельки глитай
Тобі ж довіритися можу
Чи то принаймні я могла
А ти так зрадив
І залишив у грудях дірку
Що ж робити?
Ти це навмисне так?
Тепер же жоден чоловік
Каліку не захоче мати
І довгі темні вечори
І ночі душні
Буду спати
З вібратором я.
Таким лялькам як він
Ні до чого дірка в грудях
Їм аби це ззовні
Гарно виглядало.
Аби під час кохання
Вітер туди не задував
І вже доведеться постаратися
Аби кров із відти не ішла
Бо шовкові простирадла
Не мені ж прати.
А ще вібратору важливо
аби лице було красиве
і ніжки, стан
усе як годиться
у клуб же він з’явиться
не може із потворою,
а те що замасковано
бинтами марлями й ганчір’ям одягу
не важливо.
Лиш би це було красиво.
