Сидів на парапеті, гарячому від серпня,
На пляжі продавались пива і полуниці,
А я втикав на воду, квасну, неначе терня,
І парапет так ніжно пощипував сідниці.
Подібний до Адама, до статуї Давида,
А серпень смажив плечі й все те, що не прикрите,
Десь гуцала музика, а я немов сновида
Дививсь на море Чорне, закритістю відкрите.
Сидів, смеркало наче, а я все слинив пиво,
Коптив легені власні цигаркою у пиці,
Де відкривалось море, - зійшов Михась ліниво;
Привели спазми в тяму укусом за сідниці...
