Ні, не винна осінь золотава,
Що дощ симфонію свою співа,
Що на вулиці весна сльозлива,
Що розвіяні по вітру слова…
Осінній вітер у шибки стукотить,
Шукає він тепла,
А серце ще не вірить,
Що без тебе я, що одна…
Мелодія осіннього дощу
У скронях сумно грає.
Крізь вітер я тобі шепочу,
А він про розлуку співає…
Дощу я сльози подарую,
(Нехай ллє злива вічно.)
А сама туди я помандрую,
Де дощ співа лірично…
Ні, не винна осінь золотава,
Що дощ симфонію свою співа,
Що весна без тебе сльозлива,
Що розвіяні по вітру слова…
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design