|
|
| Авторів: |
1565 |
| Творів: |
24665 |
| Рецензій: |
49186 |
|
|
|
Код:
|
|
| 
Художні твори
Поезія
хроніки міста вічної осені
|
|
|
| © Ніка Новікова, 20-10-2009 |
Ну, плачеш…
знеструмлений погляд і туш гаряча, сама – бліда…
сіль випікає жовті залишки серця, немов інфекцію,
всередині тебе - вода, і ти – вода, і усе – вода,
і місто тоне в тобі, а ти найкраща його терція –
Ні, не звучиш!
грай тебе, мов ноктюрни, немов повію,
бий тебе, мов повітря, фарбуй чорним, неначе вії…
а блюз у твоїх венах, він голосніший, усе заглушить.
пара п*янка з уст – ось твій блюз,
ось твої
душі.
Ну, що ти?..
так нервуєш, мов ти – човен, довкола – шторм…
чи довкола усе люди, що твої розкроюють груди,
виливають із тебе воду, забирають небо з-за штор,
набирають туману в тебе,
щоби глянути як буде
холодно…
………а ти
надягни светра, сиди – тішся,
…………і чим голосніша тиша – тим
………………………..…блюз роби голосніше.
ти – тепла жива оса в золотому хеннессі-бурштині,
ти жаль вичавлюй лимоном, ти жаль себе в груди тісні,
ти спалюй себе голосно:
……….ну ж згориш?!
ану ж загоришся?..
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
