Доалкогольний синдром
завершується,
до алкоголю лишається
все менше часу –
я відчуваю це.
це відчуває осінь
влаштовуючи
свій черговий
демарш,
свій черговий
жахливий жовтень.
і знову ти.
ти з’являєшся
разом із першим холодом
неочікувано але помітно.
таке знайоме відчуття.
ці букви –
мої пожовклі
осінні листи,
що падають
на електронну адресу
і я, чорт забирай,
наодинці із самим собою
рухаю їх.
виявляється
ця осінь не така вже й холодна,
виявляється
осінь – це ти,
ти і алкоголь.
