Куди вітер - туди і крила,
струмені повітря ворушать пір"я.
Темною хусткою хмара небо вкрила.
Знесилена птаха впала на подвір"я.
Де гніздо, там запах.
Їй не можна тут бути,
вона мусить летіти
або все забути.
І коли немає сил,
вона все ж злітає.
Дивовижа! Це чари?
Ні, просто птаха кохає.
І підбита птаха може кохати
не менш сильно ніж красива і сильна.
Він бачить, і мусить їй в цьому сприяти.
Бог бачить, душа що кохає - є вільна.
Куди крила - туди і вітер.
Поцілунок ставить крапку набриді-недузі.
Дзьобом торується шлях на цвинтар.
Під холодним каменем кохані і друзі.
Де гніздо, там потяг.
Їй не час тут бути.
Вона мусить вставати,
позбуватись отрути.
І коли немає сил,
вона все ж злітає.
Дивовижа! Це чари?
Вона просто кохає.
І підбита птаха може кохати
не менш сильно ніж красива і сильна.
Він бачить, і мусить їй в цьому сприяти.
Бог бачить, душа що кохає - є вільна.
