Не капай так голосно,
Ляж, полеж зі мною,
Це безболісно –
Милуватись Любов’ю.
Стінками скла
Неправильних слів
Потекла
У вимові снів.
Хитаючи подих
Холодним бажанням
Не порушуй природу
Миттєвим вставанням…
Лежи.
Простелений мною
Крилами в небі,
Безчасся струною
І стиха підморгуй
Нотами пісні
Під пахвами
Торкнувшись губами
Соска і
Миті звучання
Зриваючи зойками
Віршів в
Картині марення й
Снів в
Бездиханності подиху…
- Ти дихаєш?
- Тільки вдихаю, як ліки солодші за мед. Змочую горло й легені, киснем вирую в крові і мозку, підкрадаюся тихо до серця аби впитись тобою, моє любе Озерце.
