Я пролечу, як тінь від кулі, -
черкнусь і зникну назавжди.
Рахую оклики зозулі,
рахую звуки і склади.
Давлюся хрипом, сенсом, змістом,
безглуздям фактів і розмов.
Я дим над сивим-сивим містом.
Я день, що ледве відійшов.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design