Феєрверк, дерева вибухають кольором!
Шалений імпресіоніст прийшов і вакханалію почав,
все пензлем змахував і фарбу на зелений ґрунт кидав,
улаштував у місті Лувр і золото туди поклав -
щоб сяяло. Щоб охали, щоб ахали, щоби писали
критики захоплені рецензії, жінки у листя одягались,
бо імпресія сьогодні - кутюр'є, сьогодні легкий сказ
одержав нас, у жовтий і червоний всіх замазав,
голос мули злітаючих у небо зграй за небокрай
покликав з мінаретів хмар зробить намаз,
йому натомість пан Омар червоним келихом салютував,
глибокий погляд закидаючи у кольоровий драмтеатр,
що захід є утілений, розлита по речах зоря,
вогнем що пестить чорні канделябри,
шумить на тисячі вітрів, летить і падає,
лишаючи лиш запах, гірко-солодкий опіум здіймає,
отруює і надихає, імпресію на каліграфію міняє
поки її вакхічний вибух засихає,
у пам'яті захоплених фанатів засинає,
каліграфічно голою натурою записує в щоденник той шалений майстер
вірші про свій фурор, про свій тріумф, про свій аншлаг.
