Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51554
Рецензій: 96005

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18449, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.144.235.238')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Цикл поезій

КОльоровеКОхання

© Панна Коцька, 06-10-2009
      Біле
Місто - наче чашка молока,
вітер спрагло п"є туман із вулиць,
в тиші лине музика тонка,
Не розбудить, ні сердець поснулих.

Ти мені ввижаєшся немов,
Ти цього світанку білий бранець,
може це для когось і любов,
а для мене просто білий танець.

Ми вдихаєм цей густий туман,
нас чарує цей примарний ранок.
І, як  казка - вічна і проста,
розтинає промінь цей світанок


    Сіре
Твої очі - сіро--веселі,
моє небо - сіро-сумне,
моє місто  -сіро-небесне,
твоє місто - сіро-земне.

Твоє місто - сіро-пустинне,
Моє місто - сіро-нове,
Хай життя моє сіро-рутинне,
але світло у нім живе!


      Червоне
Коли червоний мак вдяга свою сутану,
стає між пшениців мов римський кардинал,
витягує вітрам всю душу полум"яну
і серце вугляне і сонний свій корал,
Я згадую свою кровоточиву рану,
свою тривогу, біль і свій любовний пал,
Сновидою ходжу, неначе від дурману,
А в серці, ніби хтось співа німий хорал.


     Жовте
Купуєш на ринку цитрини
під "Yellow submarine"
милуєшся заходом сонця
і серцю складаєш уклін.

у запаху кислого соку
відчуєш лимонне тепло,
вперед не ступивши ні кроку,
ридаєш "Скінчилось, було..."

Жовтіє лимонна розлука
І всім, і собі на зло
Ти знову береш себе в руки
і гордо підносиш чоло.


     Зелене
Може твоє диво не до мене,
Може не про мене твої сни,
Глянеш - все стає таке зелене,
ніби в царстві вічної весни.

Може я тобі лише знайома,
подорожня на шляху мети,
та для мене істина відома-
справжнє диво то для мене ти!


     Синє
Дівчина з букетиком з волошок,
а волошки - крапельки небес,
Дівчина в сукеночі в горошок
набира квапливо sms.

Люди поруч йдуть по тротуару,
у маршрутках хтось спішить кудись,
а над нею розійшлися хмари,
а вона полинула у вись.

І лежить в траві на синій сумці,
дивлячись у небо голубе,
телефон, сп"янілий від цілунків
і слова "я теж люблю тебе".


    Фіолетове
Ти дарував мені фіалки
і шепотівпро Жозефіну,
а в мене в серці були скалки
і кровотеча без упину,
тож я фіалки віддавала
і все тікала "поза зону",
і своє серце заховала,
щоб не дісталося нікому.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.04222297668457 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати