перестелені простирадла стелями навпростець
а ти мій втомлений митарю ще той митець
майстер ловити ґав без угаву і без жалю
містер ікс містер падай-і-я-тебе-зловлю
і щоранку виймаючи пальці зі своїх ран
ти почуваєшся дуже добре немов James Brown
бо у тебе є я біла гурія фурія лише твоя
балагурить і вигинається наче яка змія
кожного ранку ще до появи інших усіх облич
б’є в тамтами без тями кидає переможний клич
ставить ногу на груди дня з грудня із року в рік
що за жона навіжена Боже може хтось її врік
міна чи то femina повільної дії лики та ярлики
годі сіячу потім досієш доторкнися її руки
а я поділена на всі липи цієї землі замала
зла загорілася і зосталися попіл а ще зола
знайди п’ять відмінностей розумнику ризикни
прошу віддай мені лише половину своєї вини
