сьогодні вночі згасла остання жарина
місце розчищене для свободи
дух не повернеться
до спаленого дому
завжди лишає дім за плечима
не приймає подарунків
не видасть себе з головою
тепер подарунки належать йому апріорі
бо перед ним розгорнувся світ
і смерть не витримавши
відступила
набиралася сили від каменю
який не любив мене
не чіплявся до мене
не запобігав переді мною
а просто віддав надлишок
слова й ілюзії гинуть
воля лишається
напруж свої очі
шукай чогось конструктивного
щоб воля вкотре не пішла в пісок
завдавши собі на плечі
нове своє переродження
йди до джерел
чергової відбудови з нічого
наближається полудень
пів до тринадцятої години
від мертвої точки
треба брати життя
і пробувати ним живитися
щоб оживати безперервно
я розгадала загадку
яку голос прорік мені
тої ночі
fiat lux він сказав fiat lux
