Двічі в одну річку не дано ступати,
Вдруге все спочатку вже не починати…
Змінюється річка, бо вона тече,
І життя спливає, доки не втече…
Змінюються люди, мрії фантастичні…
Все відходить…З часом стаємо практичні…
Та між сірих буднів вистою таки,
Прожену від себе не свої думки.
Буду у кімнаті вікна відчиняти,
Все спочатку знову буду починати.
Брилою не стану. В розпач не впаду.
У своїй любові сили віднайду.
