|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18292, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.190.253.224') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Ольга Зозуля, 29-09-2009
|
Чого боятися у світі,
Коли він сам боїться нас?
Щоденно гинуть наші діти,
Та смерть не спинить клятий час.
Чого стояти незворушно,
Коли іде земля з під ніг?
Хтось зауважив тобі слушно,
Що знов не падатиме сніг.
Чому боятися кохання,
Коли воно вже біля тебе?
Це мов віднадити світання
З блакитно-вистиглого неба.
Чому боятися цілунків,
Коли вони такі п’янкі?
Ми потребуєм подарунків,
А нам дарують не такі…
Та ж ми самі не розумієм,
Що попрохати у небес,
Чи ми самі вогонь посієм,
Чи хай би він нам сам воскрес…
Ти довго так шукав можливість,
А віднайшовши, відступив,
В твоєму серці полохливість
Й стіна даремних сірих злив.
Ти мій і той, і особливий,
Але багато далини,
Де той вогонь неполохливий,
В якім горітиму завжди?
Не забирай своїх обіймів,
Не витирай торкання вуст,
Хай вітер білий нас підійме,
Хай не обпалить наших вуст.
Тобі я серце простягаю
Іще живе, іще гаряче,
Але усе себе питаю,
Чому воно таке незряче?
22.08.2009
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
