|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51556
|
| Рецензій: |
96006
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18285, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.128.172.185') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Ольга Зозуля, 29-09-2009
|
Сонце зорі порахує
І наверне теплу ніч,
Знов тихесенько вартує
Завмирання твоїх віч.
Розімкнеться денне коло,
Загорне вечірнім сном,
Заблукання тихе знову,
Дощ тріпоче за вікном.
Наче в душу потрапляє
І рятунку не дає,
Та тебе рука тримає,
Від провалля береже.
Береже від неспромоги,
Від туману і вітрів,
Додає охочі змоги
Серед марності віків.
Серед пилу золотого,
Срібних витоків душі
Не шукай незмінно свого,
Бо своє лежить в тобі.
Хай когось хороша гра,
А тобі вона далека,
Швидко річка понесла
І на берег вклала легко.
Чари марно п’ють росу, –
Вони кволі і нікчемні,
Не накотять в очі сну,
Не ковтнуть бажання темні.
Бо кохання саме чар,
Що нечутно підступає,
І у серці твоїм жар
Кров холодну зігріває.
Марно кликати його,
Бо саме часину знає,
Споконвіку в нас було,
Невідомо, де зникає.
І обійми наче сон,
Наче медом серце вмите,
Тінь спадає з перепон,
Слово поглядом сповите.
05.06.2009
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
