|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51022
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18246, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.189.2.122') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Ольга Зозуля, 29-09-2009
|
Хто дає і забирає –
У того душа як ніч,
У якій усе згоряє,
Наче це пекельна піч.
Їм поживу треба мати
І якраз ти до снаги,
Бо тобі усе давати –
Наче дихати і йти.
Годі жити у химерах,
Що ти маєш відробити,
В них, як в сіверних печерах
Можна тільки довго скніти.
Хто лиш вигоди шукає,
Той навіки крижаний,
Йому воля заважає,
Що поріг обрала твій.
Він нетямиться із люті,
Що зів’яв в твоїх очах,
Йому злом повіки скуті
І без тебе дух зачах.
Та як мить знайдеться клята
І до нього ти прийдеш, –
Полетить душа розп’ята,
Що ти більше не знайдеш.
Зло облич багато має,
Не старайся упізнати,
Що сьогодні колисає –
Завтра стане ліжком ката.
Якщо ти іще не сам,
Не давай себе згубити,
Всім диявольським світам
Вкрай потрібні наші діти.
Хто дає і з тебе просить,
Той тобі ніяк не друг,
Скаженіє і голосить,
Коли збувся ти від мук.
Він тебе достоту знає,
Як облуплену овечку,
З насолодою вбиває,
Не послабивши уздечку.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
