|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18239, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '13.58.214.43') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Ольга Зозуля, 29-09-2009
|
Запилений і битий
Довгий шлях,
Ти не піднімешся над ним,
Бо ти не птах...
Ти йтимеш цим шляхом,
Завжди лиш сам собою,
Шукатимеш світанок
У царстві супокою...
Шукатимеш причину,
Але у плині днів
Твій слід правдивий згинув,
Втопився, спопелів...
Дороги розійшлися,
Мов гілка розрослись,
Ти ще не знатимеш причини,
Як і до тебе хтось колись...
То вже не шлях,
А роздоріжжя-вихор,
Де все німе, сумне
І невимовно тихо...
Де ти облич не пізнаєш,
Бо їх чомусь немає,
Де місяць білий мовчазний
І сонце не палає...
Там очі милі дорогі
Для тебе не зоріють,
Пилку й вітрів давно нема,
Що квіти нам посіють...
На цім шляху лиш тільки ти
І подих твій самотній,
Мети повіки не дійти
У крижаній безодні...
Тепла від сонця не діжди
І в хутрі не шукай,
Це місце, що надибав ти –
Не пекло і не рай...
Без серця наче жар
Й обіймів неослабних
Хіба дорога ця чогось вартує?
Хіба блукання недолуге
Напоїть душу й нагодує?
Хіба той вільний птах
Без неослабних крил
Твоє життя самотнє порятує?
Хіба без серця і душі
Твоє життя чогось вартує?
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
