Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51005
Рецензій: 95752

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18230, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.58.169')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Поезії

Ліричні роздуми

© Ольга Зозуля, 29-09-2009
Ви чуєте, зорі співають?
Аж душу проймають плачем…

Та ні ж бо, то пташки співають,
Прилинувши білим плечем…

Он бачите, місяць зоріє
І блимає вічками нам?

Та ні ж бо, ліхтар то видніє,
Освітлює долю шляхам…

Он чуєте, вітер шепоче,
Говорить, зітхає спроквола?

Та ні ж бо, то дощик тріпоче,
Омиє землицю довкола…

Ви чуєте, море говорить,
Цілує знелюднений край?

Та ні ж бо, то відгомін вторить
Про вічний облесливий рай…

Погляньте, як віти здригнулись,
Як тіні на день налягли…

Та ні ж бо, то зливи війнули,
А пилу змести не змогли…

Хіба ти не бачиш, русалко,
Як море вдивляється в тебе?

Та ні ж бо, то сивий рибалка
Чекає провіщення з неба…

Ти певно осліпла, ромашко,
Не бачиш задимленим оком…

Та ні ж бо, то ти бідолашка
Лиш чуєш стуманені кроки…

Чи бачиш веселку над гаєм?
Чи чуєш зчарований голос?

То ж просто завіса над раєм,
То зоряний вистиглий колос…

Поглянь-но, прокинулись квіти,
Голівками тягнуться вгору…

То просто малесенькі діти
Лишились без дому з учора…

Чому ти безрадісно бачиш?
Чому ти не слухаєш світу?

Тому що у нім тільки плачеш,
Тому що журбою сповитий…

Як хочеш, візьми мої очі,
Крізь них подивися на зорі…

А як же нескінчені ночі
І крильця небесно-прозорі?

Візьми мої крила, благаю,
Злетіти над мрією треба…

Я ще поцілунку чекаю
З блакитно-прозорого неба…

Візьми моє серце і душу,
Відчуй кожен колір і зливу…

Тобі заплатити я мушу
За цю крапелинку щасливу…

Для мене твій сміх – нагорода,
Що ллється з душі джерелом…

Мені свого серця не шкода,
Навік розійтися з теплом…

Залиш мені теплі обійми,
Забудься в солодкому сні…

Мій сон навіть очі не здійме,
Полине в безодні ясні…

Безодні ясні – це кохання,
Вир сонячний, вир золотий…
Це наше з тобою світання,
Це погляд цілющий, святий…

12.05.2009

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Ні слова про рими

© Овчар Таня, 29-09-2009

[ Без назви ]

© Залєвський Петро, 29-09-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77765512466431 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …