Білою сторінкою на очі,
думкою-стрілою поміж скроні,
до мене прийшов роздум
і його тінь холодна.
Запущений як в голку
бездомна нитка
крізь мій мозок
проходить струмом буревій.
Він нахиляє осокори,
він дуб схиляє до землі,
він у подобі райської змії,
мені спокусу шле вкусити...
Бо яблуко в руках у Єви -
то любов.
