В житті вона не прагла мати
Ні почестей, ні похвали…
Звання найвище – слово “мати”-
Їй дарував синок малий.
Його любов давала крила…
В калюжах бачила зірки…
А син зростав, вона – старіла
На дні, і місяці, й роки…
Та вміла світові радіти,
Благословляла кожен день.
Для неї він, дощами вмитий,
Світився щастям одкровень.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design