Причмелена редакція
Чалапає по чужому
Драпу,
Їх зіниці
Розширюють
Коло
Божевільного
Болота.
Жаби з острахом
Втікають
На мілину –
Бо там спокій.
Хто харкне
Камінюччям
В пику
Бога рясту?
Це парі
Між мухами
Та солдатами
І хоча вої олов’яні,
Але відчуття
Бачать огріхи
Паранормальних
Шизоїдів
Та вони
Ненавидять
Білий колір –
Бо здатися
Гірше ніж
Померти.
26.07.2006 рік.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design