1.
Покохав якось Член Членкиню,
А вона йому – тиць!- у диню:
- Не для тебе мамка ростила,
А СПУ-це велика сила!
І не зазирай мені в рот,
Бо я красіва- а ти урод!
І від горя такого Член
Пожовтів і засох, мов клен.
А Членкиня живе собі й досі. А шо?
Їй і одній харашо....
2.
Покохав цап Семен Козу,
Ходить все і пуска сльозу:
-Я кохаю тебе, моя кізко,
Від кохання аж плавляться мізки!
Ця любов – наче в серце кинжал,-
То ж приходь ниньки на сіновал!
Буду ждати тебе, моя мила,
СПУ- це велика сила!
Кізка каже: з якого б це дива?
Ти –урод, ну а я – красіва!
Не прийду я до тебе, Цап,
Бо я вкраїнка, а ти – кацап!
3.
Покохав дід Іван Бабусю,
Її звали в дитинстві Маруся,
Вона була дуже вродливою,
Перебірливо-вередливою:
Тому дам, а тому не дам,
Ото такий Мандельштам.
І тоді вона Діда відшила,
СПУ- це велика сила!
А тепер вона була б радою,
Щоб її – та всею громадою.
Але стогне Дід від подагри,
І тепер він ніхто без віагри.
4.
Покохав Удавку Удав,
Як востаннє її обійняв,
Так кохав її палко-
Аж вдавилась Удавка,
А він все кохав і кохав-
Аж поки й сам Богу душу віддав.
Й проковтнула обох їх могила,
СПУ- це велика сила.
Між іншим, Удавка була красіва,
А Удав, як обично, урод.
Хоча хто їх там розбере?
Може, й наоборот?
5.
Покохав якось Бик Корову,
Ну а потім знову і знову,
І корові сподобався Бик:
В нього файний і довгий патик.
А що іще треба Корові,
Як не палко-палкої любові?
Ред Бул надає Бику крила,
А СПУ – це велика сила!
І покохає Членкиня Члена,
А Коза – цапа Семена,
А баба Мара – діда Івана,-
Творить чудеса гуарана!
6.
Покохав якось Кінь Кобилу
На усю свою кінськую силу.
А вона – нітелень,
Сіно жре цілий день
І читає “Руслана й Людмилу”.
Кінь і так, Кінь і сяк,
То троянду, то мак
Несе їй, неборак,
А вона йому –фак!
