Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46395
Рецензій: 90553

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вільний вірш

мов чан ня

© Андрій Деревенко, 16-09-2009
плівка мовчання порвана
і звисає паралельно до
самого
мовчання
і хай поспіхом вирячу очі на звук
що тікає надто швидко
який не дістати
та втік уже фактично
он ґоризонт і хвилі-звуку топляться у хвилях-вод
хвилястий крик більше не мій
слова - ті ж самі хвильки - втопилися
слова - ті ж самі хвильки - вже вмерли

цей розірваний скотч
гріє тече клеїться у кров
і на моєму лиці
і на дні склянки
цей шотландський скотський затикач знявся
вийняв мій голос
вимкнув мене потому
і за овидом нічого
тільки дещо
те
що не зумів
не спробував
не стало дихання
змовчати

і не стало паперу закувати у полум'ї
виписане
і не стало розуму стерти
колись надиктоване
на секретарку
і не стало секретів - дно вкладене ними
дно води
крізь сарґасові водо-рості
дозволяє діткнути поглядом
чого не слід було чіпати горлянкою
омитий (секрет) зі всіх боків - крім
денного(дно ж бо)
і
нічного(нічий бо)
скарб чекає
твого - мабуть - вуха
шубовсну нараз
і вирину шокований власною безтактністю
нетактовністю і.. так тому і треба..
колічєство пєрєшло в качєство
а страх - у мене
як можна було горлати такого звіра

в порожній(!!!) кімнаті(!?) - чи я не при собі
не при тобі?
не -в- -у- -ув- тямі?
звідтіля ниті за нігті натягнуті туго вигятують
бо на власні спроби не лишилося і страху
і слів
усі склав тут спочивати мовчки не мовивши і погляду
не прошепотівши і напису
закопав їх під сарґасами і полив невидимими сльозами
хай сплять
мене чекають

а не чужих вух уважних

хай не ранять
моєї горлянки
більше не зворушують мого серця.. більше - ні-ні.. міцно обійму тебе..
міцно
обійму
тебе

заховаюся в пісок і проросту на тому боці острова
складеться - почую твій вигук
зловлю
і не дам де-небудь топитися горопашному
хай полежить у теплі
між моєї мови
вкритий сарґасовими спинами
у промінні з-поміж водоростяних гардин

от нехай тільки заросте
плівка мовчання порвана

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

щось незрозуміле

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
©  Наталка Тактреба, 18-09-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0578310489655 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …