Стемніло і охололо
не лише небо, а й серце..
А ти, відвертаючи погляд
непевний,
шепочеш
кудись попри мене у темінь,
що це лише осінь і що це природно -
такий колообіг:
весняні розкішні, розквітлі сади
і пізньоосіння пустеля
у спраглій, зболілій душі...
Ну, що ж, раз природа - не тримаю - іди..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design