|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
50987
|
| Рецензій: |
95729
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 17838, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.216.114.23') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Максим Холявін, 10-09-2009
|
Я – мармуровий Олександр,
і над землею я постав,
я поглядаю мовчки вниз
із п’єдесталу, а не із хреста.
Я – друг – із мармуру Іван,
я також поглядаю стиха вниз,
і був би майже богорівним,
якби лиш міг зробити щось із ними.
Я – вічна жінка мармуру – Лариса,
мій стан окутує примарна хвиля плаття.
Знизу не видно, як палахкотить багаття
в груді із каменю обрисах.
Я – бранець мармуру – Василь,
в житті доста було заліза і бетону,
хоча б у камені мені придбати крила,
бо дух більше за все омріяний – злетіти.
Ми стоїмо понад землею,
постріли поглядів кидаючи додолу...
але ніхто не бачить того з тих,
хто вгору взагалі не дивиться ніколи.
Відбиток долі кам’яний
поза життям лишився в Пантеоні
стояти у помноженій самотності
із тими мармуровими, хто поряд.
І хтось із тих, хто тихо ходить повз,
колись зупиниться на хвильку і побачить
постріли сили скам’янілих поз,
і тих очей від пам’яті гарячих.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
