Не бувала в купальнях Содому,
Не ходила на танці-бали.
В те, що трапилось з містом потому,
Я не вірю. Плітки наплели,
Що це місто, подібно фантому,
Зникло десь, невідомо коли.
Не бувала і в древній Гоморрі,
Не горіла в геєні дотла.
Хай не брешуть на голову хворі,
Що я в оргіях їхніх була.
Вже тридцяте сторіччя надворі -
То коли я там бути могла?
Історично спізнилася всюди,
Бо існую в сучасну добу.
Де була – там не зможуть забути.
І начхати мені на табу,
На байки, пліткарів і огуди.
Розлягаюсь собі - та й сопу.
