І ЗДАЛАСЬ ЇМ ЦЯ ОСІНЬ !
КРАЩЕ Б ДІЛОМ ЗАЙНЯЛИСЬ!!!
дядя Вова (сусід)
Усе повертається в осінь.
Ось бачиш: прочинені настіж зіниці.
В них щойно розсипалось висохле сонце.
Зібрати до купи - і осінь насниться.
І білі будинки - ворожість і пастка.
І темні зім'яті
розп'яття повітря.
Плющем обплітаю твою неприступність.
Я висохла щойно.
Розсипалась, зникла.
Збирай!
Дерева живі, а трави в'януть.
Ти не говорив, що вмієш мовчати.
Я, тиха, принишкну і маревом стану,
Щоб трави похилі в тобі розглядати.
І білі будинки - ворожість і пастку.
І темні зім'яті
повітря розп'яття.
І крихти, що їх не поспів позбирати.
Плющем обплітаю твою неприступність__
