Погуляй в його черевиках, крихітко,
давай відболи день і ніч!
спробуй сховай шрами неспокою
від жорстоко-цікавих облич…
а тепер зізнавайся, лялечко,
скільки і з ким, і як?
І для чого дурила голову,
і кому підсипала миш"як!
Не вар'юй більше, моє золотце!
Я не вірю у сльози такі
І холодно- стервозне «Хочу це!!!»
потримай на майбутні дні.
Спробуй прокинутись вдосвіта,
І побачивши бруд у вікні,
Шепотіти собі невдоволено
"Я не хочу так жити, ні!"
Ну буває так: «трошки» зрадила,
трошки щось прокрутила не те
То іди вже до біса «прадами»
Протирати десь місце пусте
І нарешті останнє, ріднесенька,
Тільки прошу я, без образ!
Залишися у його пам’яті
Без своїх дешевеньких страз.
28.08.2009р.
