Все дається складніше, ніж міг уявити, але
Це трапляється рідше і рідше дається взнаки.
У стрімкім марнослів’ї, або безголоссі алей
Не бракує ідей. Та бракує твоєї руки.
Тихі гавані? Вщент. Приголомшений вітер не дме.
Засинати одній. І п’яніти від руху дерев.
Це останнє серпневе проміння стікає, мов мед.
Заполичені стіни. Зачитані книги Мегре.
Це остання не скошена я проросту на даху.
Це остання не схиблена мрія чорніє за ніч.
Це мабуть найрідніша із мантр: Ом мани падме хум.
Тільки знаєш, мій друже, що віра – оманлива річ.
