Накриває пеленою ніч
Криваве сонце,
Що спадає в далечінь…
Жевріють зорі у височині,
Інколи, спалахуючи як вогні.
Несуть хвости на землю поквапно,
Розсипаючись сріблястим недоладно…
Не видно обрії зелені…
Лиш Чумацький шлях на земній стелі…
А десь шумлять моря і лупають об скелі,
А десь співають цвіркуни зелені.
А десь величні височіють замки
У наближенні світанку…
Зникають зорі мерехтливі,
Стихає поволі море бурхливе…
І стеля земна біліє,
Коли сонце вилазить змарніле…
