І розніжений Змій витягає язик
і смакує тебе звідусіль і водночас
і усмішка твоя сонцесяйний твій лик
буде снитись йому щонедільно по ночах
холодить звідусіль ніжний дотик чола
і вологість твоя щокраплинно стікає
наче цукор і сіль світанкова імла
обгорнула наскрізь і тебе вже немає...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design