Співало море. Так не заспівають
Пташки ранкові в нас на підвіконні.
У кожнім звуку – спомин про вчорашнє,
У кожній краплі – свіжий запах йоду…
Не прислухайся, ти його розбудиш,
А в бірюзових водах – тінь обличчя,
А в білосніжних хвилях – біль спокути…
Співало море. Зморщечками шкіри…
У кожній складці, в звужених судинах,
І кожною клітинкою відчувши,
Стаєш глибоким, наче синьоводдя,
Стаєш солоним, як морські хмаринки.
