Несеться тачанка
По вулицях міста.
А там вишиванки,
Одежі барвисті,
Косухи, берети,
А хтось навіть голий
Гуляє панкота
Гудить Гуляй-Поле.
Несеться тачанка
Крізь бруд і гумно.
Сидить на тачанці
Батько Махно.
Він сходить на землю,
Суворий та сивий.
Його ж зупиняють:
«Восємьсят грівєнь».
Він витяг нагана:
«А може, мільйон?»
«Будь ласка, проходьте
На стадіон!»
Намети та сцена.
А там у наметах,
Забувши про рими,
Плодяться поети.
На сцені ж тривають
Перфоманси й співи
Там виступає
Гурт «Мертвий Півень».
Махно покрутився
Між сцен та наметів,
Сходив на театр,
Послухав поетів.
Він дивиться знизька
На все навкруги.
Махно розуміє,
Що це – вороги.
І він аж осів,
Не в силах стояти.
Й рішуче промовив:
«Усіх розстріляти».
Несеться тачанка
По вулицях міста.
Навколо ж гулянка
На ній особисто
Гуляє наш Батько
Гуляють і хлопці.
Гостей Гуляй-Поля
Стріляють махновці.
Іван і Зоряна –
Східняк і львів’янка.
Вони познайомились
Тут на гулянках.
Тут познайомились,
Тут закохались,
Тут покохалися,
Тут і зостались.
Гниє під землею
Цей нації цвіт.
Так породнилися
Захід і Схід.
Несеться тачанка
Крізь кров та гумно.
Сидить на тачанці
Батько Махно.
Він вичистив місто
Під чистий лист.
Нехай розуміють,
Хто тут анархіст.
