Коли день здоганяє день
Коли літо осінньо хмарить,
Я всміхаючись крикну: "Мить!
Ми ж тебе не пускали! Ти де?"
***
Не сповідь, не говіння
Не довге тихотління,
Не дощ й не прісний дим
Не спинять, не розтоплять
Холодних цих світлин.
І не зігріє одяг
Це тіло, у якім
Сумна епоха -
Пересолена осінь
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design