У стайні я валив старе стелиння.
Коли це бачу – у вікні павук
Швидесенько гайнув по павутинню,
Відчувши лямок лоскотливий рух.
Велика муха пролітала мимо
Тай замоталася у строп крильми.
О, як вона крутилась одержимо,
Мов люта хуга серед прикрої зими.
Павук лиш добавляв свої вудила,
Робив тугішою обгортку їй,
Вона в знемозі битись припинила,
А він вп’ялив жало в здобуток свій.
В почині муху я хотів звільнити,
Але мій задум мимоволі скрес,
Бо всяк в природі дбає бути ситим,
І чи мені міняти цей процес ?
************
Якщо б людину я звільнити міг,
А не звільнив, отут я мав би гріх.
