Скоро перше вересня, - каже мама замурзаному Тьомчику,-
там, у школі, тобі швидко виб’ють дурість із голови,
зроблять ЛЮДИНОЮ!
…Тьомчик набиває щоки сирником,
прикладає вухо до дерев’яної скриньки, де сплять
коштовні недопалки, -
хлопчик росте…
- Он людські діти вже з трьох читають, - продовжує мати.
- І з чотирьох пишуть, - підгавкує дядя Вася,
мамин черговий хахаль.
…Тьомчик натхненно колупається в носі,
водить блакитними оченятами вздовж полиці,
шукає диск із мультиком “Панда кунг фу”…
- Не знайдеш, і не шукай, - гримає мама на сина, -
Перше вересня скоро, а тобі все мультяшки,
ціле літо соплі жуєш!
…Схлипує Тьомчик, біжить на подвір’я…
А там, під парканом, дід сидить,
вибирає щурячі гівняшки з торішнього тютюну,
та стереже, щоб ніхто не вгледів…
- Діду, а як можна знищити “першевересня”? –
дзвенить онук до старого.
Кинувся дід (мало цугундер його не схопив),
розсипав немудру свою роботу:
- А, мать тебе так! Лазиш тут, неприкаянне!!!
…І Тьомчик уже по той бік вулиці, - там його друзі…
- Тьома, а плавда, со твій дєд був салдатом? –
питає мала Ірися.
- Підарасом він був, - майже шепоче хлоп’я. –
Дядя Вася казав так.
…Діти ідуть купатися:
Тиха Ірина – майбутня вчителька мови
і Панібратець Артем – кандидат філософських наук…
