Коли ще допотопні води
Були в місцях озону, -
Не було чути крику моди
З розкішного салону,
Чи тих набридливих реклам
Про чоловічу силу, -
В полоні втіх тримав Адам
Свою кохану - милу.
Аж об’явився змій – шипун
І смерті запустив двигун
Невимушено так і вміло.
У Єви личенько змарніло,
В Адама зникла пружність струн.
Таке то з нами сталось діло..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design