Полечу я пегасом стокрилим,
За квіткою любов-надії,
Понад усім світом милим,
Вище, ніж твої мрії.
Облечу усе: від пекла до раю,
Квітку ту файну найду,
Бо дуже я тебе кохаю,
І ,найшовши, прилечу,
Тобі єдиній принесу.
Ключі від серця вручу,
Та від щастя на місці помру.
Бо я просто втомлюсь.
У небо розіб'юсь.
На землю дощем проллюсь.
У небесні зорі втілюсь.
Якщо тобі не байдуже,
Пам'ятай мене любов-друже!
