© Svitlana Mazurenko, 07-08-2009
|
Люблю ковбоя
муз.Г Гладкова
сл. Ю.Ким
Время настало, и вот они мы!
Вот они мы, ваши крошки!
Хватит чесать затылки,
Хватит сосать бутылки
Ну-ка, побейте в ладошки
Солдата любят за монету,
А командира за мундир,
А вот за что я люблю ковбоя
За то, что он такой один!
Ковбой - герой волшебных снов
Меня волнуешь ты, не скрою
Ковбой, хоть пару нежных слов
Найди, и я пойду с тобою!
И в грохоте дня, и в сонной тиши
Слова любви услышу я
Ты только скажи, скажи.
Ты только скажи, скажи
Тебя я услышу/
Скажи, тебя я услышу
Артиста любят за исскуство?
А музыканта за игру?
А вот за что я люблю ковбоя
Скажу ему лишь одному.
Ковбой - ты парень хоть куда
И сердце мне давно тревожишь
Ковбой - ты смел, но вся беда
Что ты двух слов связать не можешь
Хоть ради меня, пойди и скажи
Тебя всегда услышу я
Ты только скажи, скажи
Тебя я услышу,
Скажи, тебя я услышу,
Тебя я услышу..
Ножки повыше - и полный успех
Лишь бы видны были ножки!
Если ковбой прикажет,кто же ему откажет
Мальчики, мы ваши крошки
Матроса любят за отвагу?
А капитана за вино
А вот за что я люблю ковбоя
За то, что все есть у него
Кохаю ковбоя
Переклад Світлани Мазуренко
Час підійшов, і ось вони ми,
Ось вони ми , ваші любки!
Досить клювати носом,
І гарлапанить басом,
Нам аплодуйте швидко.
Солдата люблять за монету,
А командира - за мундир,
За що ж кохаю я ковбоя -
За те, що він такий один!
Ковбой – герой чарівних снів,
Мене хвилюєш, не таю,
Ковбою, кілька ніжних слів
Знайди і я піду з тобою!
І в гаморі дня, і в тиші нічній
Слова кохання вчую я,
Скажи мені лише одній.
Скажи і я почую, ти тільки скажи,
Тебе я почую
Скажи – я почую.
Артиста люблять за мистецтво,
Музику – за чарівну гру,
За що ж кохаю я ковбоя
Скажу відверто лиш йому.
Ковбой, ти хлопець показний,
І серце ти моє бентежиш,
Сміливий ти, але біда,
Що ти двох слів стулить не можеш.
Заради мене піди і скажи,
Тебе завжди почую я
Ти тільки скажи, скажи –
Тебе я почую,
Скажи – тебе я почую,
Тебе я почую.
Ніжки угору – і успіх у нас,
Хай лиш побачать ці ніжки!
Тільки ковбой накаже, жодна йому не відкаже,
Піде край світа пішки.
Матроса люблять за відвагу,
А капітана за вино,
За що ж кохаю я ковбоя,-
За те, що все йому дано.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|