Знаєш, це наче взяти великий аркуш паперу,
Ручку і ґумку. Для початку - намалювати сферу.
Поділити її – ну там, на атмо-, на гео- (такими собі шарами),
Наче торт, розумієш? – «Наполеон» - як випікала мама.
Та олівці кольорові. Та щоб отих кольорів – багато…
…………
Намалювати по центру – гори і море. І на горі – хату.
Не надто велику. З білого каменю. І кармінову черепицю.
Вікна – щоби на сонце. Квіти високі. Лавку. І кицю.
Пасіку з медом. Сливи. Черешні. Лози і вина.
Сир і оливи. Запах полину. Дочку і сина.
Жменю овечок. Тронки відлуння. Кошик з грибами.
Стиглі суниці. Мох під ногами. Тата і маму.
Стежку донизу – просто до моря – бігти до тебе.
Руки спіймали, ніжно обняли, кинули в небо –
В розсип волошок – пошепки луки, леготом – трави.
Квітів навала (як цілувала!), зоряний травень.
- Швидше, загадуй - зірка упала! З моря нам світить…
- Будь мені правдою, світе мальований, світечку-світе…
