Не стане двір мій – центр Європи,
яка весь час була чужою.
Мене біда місцевим робить,
погана звичка – грати шоу.
Такий філософ чи потрібен
на їхніх площах, де відсутній
смак бідування – кави ніби?
Сенс проживати все по суті,
писати криво, красти щастя?
Примара точно досі бродить,
та так, що навіть густо-часто
у двір виходжу, як в Європу.
