Заховай мене у своєму серці,
Відігрій, роздмухай печаль,
Наш супротив у вічному герці
Хай затулить на хвильку вуаль.
З моїх вуст поцілунком зітри
Полину степового смак,
У долину п’янку заведи,
Де трава шепотить тільки “так”.
Заховаюся я в твоїм серці,
Розчинюся, як лід у воді,
На цю хвильку у вічному герці
Підкорюся, коханий, тобі.
