Мій ти у кіп ятку свяченої води купаний
Над усе прошу тебе
Нікого передчасно не суди
Ні
Аскета який сам себе на повідку веде до неба
Ні
Педанта який весь час переписує свою совість там і назад з чистого на брудне
Ні
Благородних а надутих
Ні
Тих які гострять стилет милосердя
Ні
Гадючки серця
Ні
Тих що декламують : польова мишка сяде сповідальницю скребе
Ні
Тих що стукають до неба в калошах йдучи
Ні
Песимізму так глибокого що шукати каже
Ні
Тих для котрих смерть це тільки остання службова формальність
Ні
Тих по яких залишаться тільки портрети як гідні мавпи
23.11.2008р
Nie sądź
Wiersz ks. Jana Twardowskiego
Mój ty w gorącej wodzie kąpany
Proszę cię nade wszystko
Nie sądź przed wcześnie nikogo
Ani
Ascety który prowadzi do nieba sam siebie na smyczy
Ani
Skrupulata który stale przepisuje swoje sumienie
Tam i z powrotem z czystego na brudno
Ani
Szlachetnych a nadmuchanych
Ani
Ostrzących sztylet litości
Ani
Żmijki serca
Ani
Deklamujących: polna myszka siedzi sobie
Konfesjonał ząbkiem skrobie-
Ani
Stukających do nieba w kaloszach
Ani
Pesymizmu tak głębokiego że każe szukać
Ani
Tych dla których śmierć jest tylko ostatnią
Urzędową formalnością
ani
tych po których zostają portrety jak dostojne małpy
(1966)
