Ти мені подарував
Цілу торбинку яблук.
А ніч, ти знаєш, ота,
Називалася
“райське дерево” –
яблуня.
Все так звично.
Так часто буває в житті.
Він, вона, і – скалічені долі.
І – натхнення,
і – запал, ясна дивина!
І- питання, питання - юрмою...
Із уламків життя – пробиваємось вверх.
І бажаєм – собі і комусь – лиш любити.
Хоч не вірить ніхто.
Та шукає...
Знайде?
Раптом правда – що папороть квітне?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design