Теплий пилок прикрасить засмаглу шкіру,
Одягне у жовте. Той Хтось залишатиме пальців
На тілі відбитки. Гравюра дикунської пристрасті
Любовної битви.
Такий пасадобль, де жінка не плащ, а квітка.
На лацкан прикраса, м‘який килимок під ноги.
(і кожна пелюстка, як жало, як лезо бритви)
Соняхи. Стиль Ван Гога.
На запитання «хто?» просто повести плечима.
Його не існує. Чужа репродукція. Квіти.
Вимкнути світ, коли опускаєш вії. У пам‘яті
поле руде. Літо.
