Ця трава
Ще не сіно
Тому вона дихає на повну
Гріючи своїми легенями
Наші босі ноги
Зелена красуння дивовижно спокійна
Хоча ця дівчина завжди самотня
Ми лягаєм на неї
І вона солодко скрипить
Моїм старим диваном
Котрий давно пішов
У рай поламаних речей
Трава дивиться на небо
До нього підстрибує
Всією своєю сутністю
Воно таке глибоке
І судячи з кольору тепле
Прагне туди де
Глибоко і тепло
По своєрідному кайфує
Від своєї самотності
Від своєї недосяжної мети
Просто дивиться на мрію
Крізь нас наче крізь пальці
Ми не проти бути
Пальцями самотньої красуні
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design