розумієш, серце – не аксесуар…
розумієш, його не прив’яжеш на ниточку і не повісиш на телефон…
хоча моє серце – до твого – пара
вони могли б стати кульчиками й блискотіти на сонці як виноградне ґроно
проте моє серце – лише частинка
живого тіла, що лине до іншого тіла, твого, і зривається.. тук-тук.
а шепіт інсайд лоскоче пір’їнкою
а пульс – це вібрація телефону – у мене режим без-звуку.
розумієш… кардіограма буде зигзагом
до тих пір, поки не забудеш, що моє серце не гламурно-рожеве,
а є як не як противагою,
а усі ланцюжки-ниточки-стрічечки не обріжеш блискучим ножем.
________________________________________________...
