Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46236
Рецензій: 90343

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Переклад

Вмовкайте, зрадці...

© , 10-07-2009
***

Вмовкайте, зрадці, ви доволі
Слебезували, що славутна.
Розчарування
                    плинуть
                                 в досвід...
Тепер лише Господь розсудить.

Прозріння звільна гоїть душу.
Наївність вичахла. Як зимно...
Довіри храм –
                       у хвилі
                                    з суші...
А серце – мов земля без ливня.

І не забуть, як не старайся:
Сама ж відкрила двері дому
Чорнявці хитрій, віроломній –
І надкусила плід нерайський.

І скам’яніла... І воскресла.
Ще на губах - ядушний присмак.
І що ти вдієш – ти, що чесна,
Як фарисей одвічно хитрий?

Відразний лик під машкарою,
Слівця догідливі, лукаві.
Жада він лаврів і хоромів.
Гординя пінна – у фіалах...

Невже ця фабула одвічна
І всесвіт підлості не знищить?!
Вовчиці ситі. Тихо, вівці!
Тепер у судді йдуть вовчиці.

Мені ж – безвихідь недовіри.
Як бути іншою – не знаю.
І хто там стукає у вікна,
З порогу шепче: „Вір - востаннє... ” ?!

Щасливий той, хто обережний?
Але ж минулого не зрушу.
Прости, Всевишній, мої ремства.
Не дай лихому ввірить душу.


                                       01.07.2009


-----------------------------------------------------------------



Пославословили - и хватит,

Отлицемерили - и будет:

В науку горькую - утраты,

А дальше пусть Господь рассудит.

Прозренье отрезвляет душу

И охлаждает пыл наивный:

Доверья храм полуразрушен,

А сердце, что земля без ливня,

И не забыть, как ни старайся -

Сама открыла двери дома

Чернавке хитрой, вероломной,

Вкусила яблочек нерайских -

Вкусила, замерла, воскресла.

Доныне слышу послевкусье...

И что теперь поделать, если

Все лицедеи так искусны?!

: Страшны их лица за обличьем

И за самоуничиженьем -

Лишь жажда жалкая величья,

Гордыни злобной упоенье.

Неужто же сюжет извечен,

И мир коварства не избудет?

Волчицам хватит шкур овечьих,

Они же будут рваться в судьи.

Мне ж ошибаться, задыхаясь, -

Быть не собою не сумею -

И кто там, на порог ступая,

Твердит: "Не верить мне не смеешь"?

... Блажен ли тот, кто осторожен?

Но коль былого не исправить,

Прости мне сетованье, Боже,

И от лукавого избави.

                                           Тетяна Селіванчик
                                                           2009

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Хочу це вчути вживу

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Оксана Яблонська, sevama, 13-07-2009

То ви з перекладачів

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
©  , 10-07-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0793759822845 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …