Привітай мене, вітре! Я сьогодні в любові купаюсь!
На блакиті вгорі і на травах – усмішок орда!
Ти мене розумієш. А я травнем тобі усміхаюсь.
Моє серце в обіймах, а любов, як завжди – молода!
Привітай мене, річко! Дай своєї живої вологи.
В цей усміхнений день мене щиро всього ороси.
В мох грудях нарешті – любові квіткові пологи.
Мої крила малі вже команду почули: “Неси!”
Привітай мене, сонце! Так, як всіх подорожніх вітаєш
О ранковій порі на дорогах із пилу й тепла.
В мої жили старечі свою суть тихо-щедро вливаєш.
А любов поборола. А любов все змогла!
Привітай мене, світе! Та ж хіба сам цього ти не знаєш?
І хіба не для тобе любов – то відвічний двигун?
Її плечі і руки ніжно так, наче я, огортаєш.
Всі мене привітайте під звучання закоханих струн!
